Вільнянська районна рада
Вільнянський район Запорізької області

Депутат має право на невідкладний прийом

  За законом "Про статус депутатів місцевих рад"  депутат має право на невідкладний прийом. Право депутата на невідкладний прийом поширюється на посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради. 
Реалізація цього права передбачає обов’язок відповідної посадової особи, до якої з’явився депутат прийняти його невідкладно. Це передбачає переривання усіх заходів та робіт (наради, засідання, підготовка документів тощо), які виконує відповідна посадова особа на час необхідний для зустрічі із депутатом місцевої ради. Зрозуміло, що депутати не повинні зловживати своїх правом на невідкладний прийом, звертатись до посадових осіб із питаннями депутатської діяльності та намагатись завершити прийом оперативно, щоб не завдавати невиправданих втручань в роботу установи та не допускати даремної витрати робочого часу. Право на невідкладний прийом реалізується в будь-який час, коли відповідна службова особа перебуває на своєму робочому місці. Однак депутат не позбавлений можливості скористатись правом невідкладного прийому і в час перебування певної службової особи в іншому місці. Наприклад, під час знаходження прокурора в раді депутат може висунути вимогу до цього державного службовця провести прийом депутата (обговорити в окремому приміщенні ради депутатські питання). Реалізація права на невідкладний прийом часто викликає складнощі у застосуванні. Це пов’язано із тим, що посадові особи не розуміють порядку здійснення цього права або не надають належної уваги правовому статусу депутата місцевої ради, який є представником інтересів усієї територіальної громади. Часто низький освітній рівень посадових осіб органів влади, керівників підприємств, установ і організацій зумовлює недостатнє сприйняття ними статусу депутата місцевої ради. Для подолання цього потрібно повсякчас наголошувати, що вимога депутата про невідкладний прийом – це вимога офіційного представника усієї громади (міста, села, селища). Навіть міський голова, який в очах посадових осіб має значно вищий статус, не наділений тією унікальною особливістю як депутат. Міський голова є головною посадовою особою громади. Міський голова користується правами депутата. Таким чином, посадовці повинні кожного депутата сприймати не менш шанобливо. Потрібно розуміти, що депутат представляє одразу усю громаду, є офіційним представником її інтересів.
 Відтак посадовець, наприклад прокурор чи начальник поліції, повинні усвідомлювати, що візит депутата із проханням невідкладного прийому є візитом усього міста, усієї територіальної громади, в особі її офіційного представника.

По простому, нехай держслужбовець під час невідкладного прийому уявляє, що до нього прийшли усі мешканці громади. Погодьтесь, це було б виняткове видовище. Напевне такий посадовець буде хвилювався і відчувати відповідальність. Приблизно такі ж відчуття має викликати прихід депутата. Невідкладний прийом є оперативним інструментом депутатських повноважень. Вміле використання цього права дозволяє депутату бути ефективним та швидко реагувати на різні ситуації, повноцінно захищати інтереси виборців та громади в цілому. 
Кожен факт ухилення посадової особи від проведення невідкладного прийому повинен розглядатись як посягання на права територіальної громади, як грубе порушення вимог закону і прав депутата місцевої ради. Такі питання повинні обговорюватись на засіданнях постійних комісій та пленарних засіданнях ради, за результатами яких мають виноситись відповідні висновки, рекомендації та рішення комісій і самої ради. В особливо зухвалих випадках необхідним є початок кримінального переслідування порушників за ст. 351 Кримінального кодексу України. Право на невідкладний прийом в законі описане надто формально і поверхнево. Така недалекоглядність законодавця зумовлює певні проблеми в роботі депутатів. В окремих місцевих радах цю проблему намагаються вирішувати за рахунок внесення відповідних норм до статуту територіальної громади чи до регламенту ради. Але ці точкові заходи не дають потрібного результату. Тому, має місце очевидна необхідність внесення відповідних змін до законодавства, щоб запровадити достатні механізми в реалізації цього права та запобігти маніпуляціям і зловживанням.