Вільнянська районна рада
Вільнянський район Запорізької області

ПРАВОВА ДОПОМОГА

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ-

ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ

1. ЩО ТАКЕ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ?

Європейський суд з прав людини – це міжнародний судовий орган, який знаходиться в місті Страсбург (Франція). Кількість суддів, з яких він складається, відповідає кількості держав-членів Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. На даний час таких держав є сорок сім. Судді засідають у своїй особистій якості і не є представниками жодної держави. В опрацювання заяв Суду допомагає секретаріат, котрий складається в основному з юристів (їх також називають юридичними секретарями) із усіх держав-членів Ради Європи. Вони є незалежними від країни їх походження та не представляють ні заявників, ні держави.

2. ЩО ТАКЕ КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД?

Конвенціяпро захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) – це міжнародний договір, який мають право підписувати лише держави-члени Ради Європи. Європейський Суд було засновано на підставі Конвенції, котра визначає його функціонування та містить перелік прав та гарантій їх забезпечення, яких держави зобов’язалися дотримуватися.

3. В ЯКИХ ВИПАДКАХ МОЖНА ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ?

До Європейського суду з прав людини Ви можете звернутись із заявою, якщо вважаєте, що Ви особисто і безпосередньо стали потерпілим від порушення прав,  свобод та гарантій, зазначених у Конвенції або в Протоколах до неї. Заява має стосуватись лише порушень, допущених однією з держав, на які поширюється дія Конвенції.

4. ЯКІ ПРАВА ЗАХИЩЕНІ КОНВЕНЦІЄЮ ТА ПРОТОКОЛАМИ ДО НЕЇ?

Конвенція захищає зокрема такі права:

- право на життя;

- право на справедливий судовий розгляд;

- право на повагу до приватного і сімейного життя;

- право на свободу вираження поглядів;

- право на свободу думки, совісті та віросповідання;

- право на ефективний засіб правового захисту;

- право на володіння своїм майном;

- право голосу та право бути кандидатом на виборах.

 

5. ЩО ЗАБОРОНЕНО КОНВЕНЦІЄЮ ТА ПРОТОКОЛАМИ ДО НЕЇ?

Конвенція забороняє, зокрема:

- катування, нелюдське чи принизливе для людської гідності поводження або

покарання;

- свавільне та неправомірне позбавлення волі;

- дискримінацію у користуванні правами та свободами, викладеними у

Конвенції;

- вислання державою своїх громадян чи заборону їм повернутися на її

територію;

- смертну кару;

- колективне вислання іноземців.

 

6. ЧИ ІСНУЮТЬ БУДЬ-ЯКІ ПРОЦЕДУРИ НА РІВНІ

НАЦІОНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА, ЯКІ НЕОБХІДНО ПОПЕРЕДНЬО ПРОЙТИ?

 

- Так. Ви мали використати всі засоби правового захисту в державі, якої стосується заява, які могли б виправити ситуацію, про яку Ви скаржитеся до місцевого суду, апеляційної чи касаційної інстанції;

- Самого лише використання цих засобів захисту недостатньо. Необхідно, щоб при їх використанні, Ви виклали суть порушень Конвенції, про які Ви заявляєте.

- Ви маєте лише шість (з 12.05.2018 – чотири) місяців від дати прийняття остаточного рішення на національному рівні, продовж яких Ви можете подати заяву до Європейського суду з прав людини. Після закінчення цього строку Вашузаяву не може бути прийнято до розгляду Судом.

7. УМОВИ ПОДАННЯ ТА КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТНОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЗАЯВИ

Які умови стосуються мене особисто?

- Вам не обов’язково бути громадянином однієї з держав, які ратифікували Конвенцію.

- Порушення прав, на яке ви скаржитеся, повинно бути вчиненим однією з таких держав в межах її «юрисдикції», що зазвичай, означає в межах її території.

- Ви можете бути фізичною або юридичною особою, наприклад, компанією або об’єднанням.

- Ви можете скаржитися лише на ті порушення прав, які були допущені безпосередньо та особисто щодо Вас.

-  Ви не можете оскаржувати загалом закон чи заходи, наприклад, якщо ви вважаєте, що вони були несправедливими.

-  Ви не можете скаржитися від імені інших осіб (за винятком тих випадків, коли ці особи чітко визначені та Ви є їхнім офіційним представником).

Якими є критерії прийнятності індивідуальної заяви?

       Із заявою до Європейського суду з прав людини можна звертатися лише після вичерпання національних засобів правового захисту.

       Скарги повинні стосуватися одного чи декількох прав, гарантованих Конвенцією. 

        Із заявою слід звернутися не пізніше, ніж  через шість (з 12.05.2018 – чотири) місяців після винесення остаточного рішення на національному рівні.

Стверджуване порушення має стосуватися заявника особисто. Заяви можуть бути подані лише проти однієї чи декількох держав-учасниць Конвенції.

        Суд розглядатиме лише скарги на порушення, які сталися з моменту ратифікації державою-відповідачем Конвенції чи відповідного протоколу.

8. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ФОРМУЛЯРУ ЗАЯВИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ТА НАЙБІЛЬШ ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПРИ ЙОГО ЗАПОВНЕННІ

У заяві зазначається:

- ім’я, дата народження, громадянство, стать, професія та адреса фізичної особи-заявника;

- дата реєстрації, офіційний реєстраційний номер та адреса юридичної особи-заявника;

- ім’я, професія та адреса представника, якщо він є;

- держава-відповідач;

- стисле    викладення     фактів    та стверджуваних порушень Конвенції з відповідною аргументацією;

- стисла   інформація    про    дотримання заявником умов прийнятності;

- предмет заяви.

Найбільш типові помилки при заповненні формуляру:

- невикористання нового формуляру заяви;

- відсутність стислого викладення фактів справи на формулярі;

- відсутність підтверджуючих документів;

- відсутність документів, що показують дотримання критеріїв прийнятності;

- відсутність підпису на формулярі;

- відсутність даних про представника юридичної особи;

- незаповнення тверджень про порушення Конвенції на формулярі;

- незаповнення розділу щодо вичерпання національних засобів правового захисту;

- незазначення держави-відповідача;

- відсутність документів, посилання на які робиться в формулярі;

- повторна подача неповного формуляру заяви.

9. НАЙПОШИРЕНІШІ ПИТАННЯ

Якою мовою потрібно подавати заяву?

 На початковому етапі провадження можна писати до Європейського суду з прав людини (далі - Суд) однією з офіційних мов Суду або ж офіційною мовою будь-якої з держав-членів Ради Європи: українською, англійською, тощо. Після того, як заяву буде комуніковано уряду-відповідачу, далі спілкування здійснюватиметься однією з двох мов:  англійською чи французькою. Суд не надає безкоштовного перекладача для здійснення допомоги у листуванні.

Чи передбачений якийсь збір чи плата за подачу заяви до Європейського суду з прав людини?

Ні. Розгляд заяв у Суді є безкоштовним. Однак витрати заявника на кореспонденцію із Судом чи юридичне супроводження сплачуються заявником самостійно. У разі встановлення порушення Суд може при наявності подачі заявником вимоги про справедливу сатисфакцію призначити так звані «судові витрати». Їх сплачує держава-відповідач. В окремих випадках Суд може присудити заявнику так звану «правову допомогу» в рамках програми Ради Європи для часткового покриття його юридичних витрат, якщо заявник доведе, що в нього немає достатніх коштів для належного представництва у Суді.

Чи обов’язково мати юридичного представника?

Ні. На початкових етапах розгляду справи це не вимагається. Однак після повідомлення  заяви державі-відповідачу заявник в переважній більшості випадків повинен бути представлений адвокатом, що має дозвіл на здійснення адвокатської діяльності в одній з Договірних сторін та проживає на території однієї із цих країн, або будь-якою іншою особою, дозвіл на представництво якої погоджено Головою Палати (наприклад, просто юристом).

Чи потрібно додавати оригінали документів до заяви?

Ні, треба надавати лише копії, адже Суд не повертає оригінали документів, тому слід зауважити, що коли заявника просять надіслати документи, мається на увазі звичайнікопії (не завірені в суді або у нотаріуса).

Скільки часу Європейський суду з прав людини розглядає справи?

У цілому з моменту отримання Судом заяви до моменту винесення ним рішення по суті проходить три-п’ять  років, однак цей строк може бути як меншим (мінімальний строк розгляду справи в Європейському суді з прав людини може складати близько півтори роки), так і набагато більше (десять років і більше). Усе залежить від терміновості або пріоритетності заяви. Так, окремі заяви Суд може визнати терміновими і розглянути їх у пріоритетному порядку, зокрема у випадку, якщо життя чи здоров’я  заявника знаходиться під загрозою. Інші, менш термінові заяви (наприклад, щодо захисту права власності), Суд розглядатиме, як правило, довше.

 

 

Примусове зняття з реєстрації місця проживання

https://rada.info/upload/users_files/20514445/319c615273a33ddbcba2150e0174b8

Основне, що Вам треба знати про спадкування

https://rada.info/upload/users_files/20514445/8bb4246aa85742451dc6c4827888bdc3.docx

Оренда земельної ділянки

https://rada.info/upload/users_files/20514445/f792432d7904360469eed17198901abb.docx

Заміна водійських прав в Україні: як це буде працювати?

https://rada.info/upload/users_files/20514445/d0c640022aa89ec46eb1786f1b07f97a.docx

Алгоритм дій у разі залитті квартири

https://rada.info/upload/users_files/20514445/1ae4af54c37e1303461618e21670539d.docx

Порядок встановлення факту родинних відносин

https://rada.info/upload/users_files/20514445/5d25eb07514721e9a1786f1b1eb073cd.docx

Порядок оформлення права власності на кооперативну квартиру

https://rada.info/upload/users_files/20514445/6a37c11e23824d2209d1c409789344cd.doc

Новела цивільного процесуального законодавства - спрощене позовне провадження

https://rada.info/upload/users_files/20514445/105fffaef2da9b35ac45cb4454d7e03e.docx

Позитивна практика

https://rada.info/upload/users_files/20514445/d2d9d8368bcf00c2eceed440a6b049d4.docx

Порядок підтвердження заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати виплатних документів

https://rada.info/upload/users_files/20514445/0a8c08abd08aebde665508154c609ee8.docx

Рік роботи вільнянського БПД

https://rada.info/upload/users_files/20514445/3c6a529ad2781e61f3cf909064ea201b.pptx

Що робити, якщо у Вас відсутній ідентифікаційний номер боржника?

https://rada.info/upload/users_files/20514445/cf501699196c932c0cef0d78e8246f44.docx

Щодо чинності державного акта на землю старого зразка

https://rada.info/upload/users_files/20514445/142a3f9d422e2d84a86b51f037c13424.docx

10. Порядок оскарження рішення МСЕК

Відповідно до ст. 2 ЗУ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.
Інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.
В Україні існує трирівнева система органів медико-соціальної експертизи:
- міські, міжрайонні, районні;
- обласні;
- центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ.
Відповідно до п. 1.10 Інструкції про встановлення  груп інвалідності, затвердженої наказом міністерства охорони здоров'я № 561 від 05.09.2011 року при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або  вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та  оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Якщо МСЕК відмовив у встановленні групи інвалідності, або встановлена група інвалідності не відображає реального стану здоров'я, або умови встановлення групи інвалідності не відповідають тим, які встановлені нормативними актами (наприклад якщо встановлюється група інвалідності на певний строк, хоча може бути встановлена безстрокова) то чинним законодавством передбачена можливість оскаржити таке рішення. Це передбачено Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ “Питання медико-соціальної експертизи” від 03.12.2009 року № 1317.
Існує два способи оскарження рішення МСЕК: позасудовий та судовий.
Позасудовий спосіб полягає у можливості звернення зі скаргою до вищестоящих органів.
Відповідно до п. 23 Положення у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або інвалід має право подати письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. При цьому, слід звернути увагу на те, що така заява може бути подана протягом місяця після одержання висновку комісії. 
Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
Крім того, рішення комісії може бути оскаржено до суду шляхом подання адміністративного позову про визнання рішення МСЕК незаконним. При цьому особа може звернутися до суду у шестимісячний строк з моменту прийняття МСЕК рішення.
За додатковою інформацією до  Вільнянського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 5, тел. (06143) 4-00-23.

11.  Притягнення роботодавця до відповідальності за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платником єдиного внеску, зокрема, є роботодавець -  підприємство, установа, організація, інша юридична особа, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Нестабільна економічна ситуація призводить до того, що останнім часом почастішали випадки несплати роботодавцем єдиного внеску з заробітку своїх працівників. При цьому самі працівники дуже часто навіть не знають про це і дізнаються про відсутність нарахованого єдиного внеску випадково — при взятті на облік до центру зайнятості або при зверненні до пенсійного фонду за індивідуальним відомостями про застраховану особу. Несплата єдиного внеску є суттєвим порушенням прав працівника, оскільки період, за який внески не сплачено, не включається до страхового стажу для призначення пенсії, впливає на розмір виплат по безробіттю у випадку взяття на облік особи у центр зайнятості.

Важливо знати, що відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Існує декілька способів притягнути роботодавця до відповідальності та все ж таки примусити виплатити несплачений єдиний внесок:

- досудовий.

- судовий.

Якщо Ви вирішили використовувати досудовий спосіб, то Вам слід звертатися до контролюючих органів (такими органами є відповідні управління державної фіскальної служби) з заявою про здійснене Вашим роботодавцем порушення. Така заява складається у довільній формі та повинна містити:

1. Обов'язкове зазначення прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання заявника.

2. Чітко та ясно викладеніобставини вчиненого порушення та наслідки, яких бажає заявник (притягнути до адміністративної відповідальності, застосувати фінансові санкції, зобов'язати сплатити єдиний внесок).

3. Обов'язковий підпис заявника з зазначенням дати.

Уповноважений орган повинен розглянути заяву та може прийняти наступні рішення:

відповідно до ч. 4 ст. 25 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” надіслати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

відповідно до ч. 10 та абз. 2 ч. 11 ст. 25 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” накласти штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум та нарахувати пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу;

відповідно до ст. 1651 КУпАП притягнути до адміністративної відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску. При цьому, якщо сума несплаченого єдиного внеску не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100,00 грн) можливе накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока (680,00 грн)до вісімдесяти (1360,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо ж сума несплаченого внеску більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то розмір можливого штрафу становить від вісімдесяти (1360,00 грн) до ста двадцяти (2400,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, якщо розмір несплаченого єдиного внеску в тисячу і більше разів перевищує установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то доцільно звернутися до поліції з заявою про вчинення злочину, передбаченого ст. 2121 Кримінального кодексу України, а саме ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за що передбачена кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.Вимоги до форми заяви про вчинення злочину аналогічні зазначеним вище.

У судовому порядкуробітник може звернутися з цивільним позовом про визнання бездіяльності роботодавцяпротиправною та зобов'язання вчинення певних дій, а саме нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому, відповідно до ч. 16 ст. 25 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” строк давності щодо нарахування та стягнення сум недоїмки єдиного внеску не застосовується.

За додатковою інформацією до  Вільнянського бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 5, тел. (06143) 4-00-23.

12.