Вільнянська районна рада
Вільнянський район Запорізької області

В цей день 1985 у карцері мордовськ.табору для політв'язнів загинув Василь Стус

Переглядів: 906

Поет рідкісного таланту, якому обрав долю борця. Із 47-ми років життя 14 Василь Стус провів у слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й психічно. “То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям”, – писав про нього Євген Сверстюк. Тому значення Василя Стуса більше, аніж талановитого поета, публіциста, перекладача й літературознавця. Він був і залишається “голосом сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності”.

Василь Стус поет-шістдесятник Народився 6 січня 1938р. в хліборобській родині в с. Рахнівці на Вінниччині. Після закінчення школи навчався в Донецькому педінституті. Далі вчителював, служив в армії, працював в газеті. З 1961р. викладає українську мову та літературу в 23-й Горлівській школі. У 1963р. вступає до аспірантури Інституту літератури ім. Шевченка в Києві. Бере участь у роботі Клубу творчої молоді. У 1965р. одружився з Валентиною Попелюх, та народився син Дмитро. 28 серпня 1985р. його відправили у карцер, де він оголосив голодування. У ніч із 3 на 4 вересня 1985р. помер.

  • 1959 – «Літературна Україна» друкує перші вірші Василя Стуса.
  • Вересень 1965 – під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у Києві Василь Стус протестує проти арештів української інтелігенції.
  • 12 січня 1972 – поета арештовують. Київський обласний суд звинувачує Василя Стуса в антирадянській агітації й пропаганді й засуджує до 5-ти років позбавлення волі і 3-х років заслання. Ув’язнення відбував у Мордовії. Після завершення основного терміну відправили у заслання. Після повернення відмовився від радянського громадянства.
  • 14 травня 1980 – другий арешт. Його визнають особливо небезпечним рецидивістом й у вересні засуджують до 10-ти років примусових робіт і 5-ти років заслання.
  • 3 вересня 1985  – Василь Стус гине під час голодування в карцері. 

«Поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі...»

Василь Стус



« повернутися до списку новин