ВІН ЖИВЕ У НАШИХ СЕРЦЯХ, У НАШІЙ ПАМ’ЯТІ
31 березня 2017 року від важких ран, отриманих у бою за незалежність та цілісність Батьківщини, помер наш земляк, учасник антитерористичної операції, вірний син українського народу Капралов Володимир Васильович. Вже рік, як його немає серед нас, але він живе у наших серцях, у нашій пам’яті…
Володимир Капралов народився 1981 року у м. Вільнянськ, зростав у робітничій родині Людмили Миколаївни та Василя Васильовича. Закінчив міську школу №3, потім навчався у Вільнянському професійно-технічному училищі, де здобув спеціальності маляра-штукатура та зварювальника. Працював на підприємствах ТОВ НВП «РІСТ», «Агрошляхбуд», молокозаводі, ТСЦ «Простор». У 2008 році у Володимира народився син, який став великою гордістю для батька. У серпні 2015 року Володимир у складі 37 окремого мотопіхотного батальйону відбув на захист Батьківщини у зону АТО. Після демобілізації у 2016 році - він знову на військовій службі, у складі 92 окремої механізованої бригади. 12 березня 2017 року відбувся останній бій для старшого солдата, гранатометника Капралова. Він разом з бойовими товаришами потрапив під мінометний обстріл ворога поблизу м. Мар’їнка Донецької області. Володимир прикрив собою побратимів і одержав численні поранення від уламків. У лікарні ім. Мечнікова у м. Дніпро відважний боєць 19 діб боровся за життя. Лікарі проводили складні операції, весь час поряд з Володимиром була його сестра Ольга. Бойові друзі, земляки, рідні вірили, що виживе, сподівались на диво. Але рани виявились несумісними з життям. Він помер тридцятип’ятирічним, сповненим життєвої енергії і любові до людей. 2 вересня 2017 року Володимир Капралов за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Хоробрий воїне, справжній патріоте, ти назавжди поряд з нами.
